Агенти майбутнього. Топ-20 проєктів, що змінюють Україну. Обирайте найкращий!

«Промприлад.Реновація» – це інноваційний центр, який був створений на території колишнього заводу в Івано-Франківську. Головні задачі цього масштабного проєкту – сприяти економічному розвитку міста, створити простір для сучасного мистецтва та неформальної освіти. Перший пілотний поверх комплексу було відкрито у 2018 році.До проєкту вдалося залучити понад 570 співінвесторів, які вклали $5,7 млн, а $800 тис. інвестували міжнародні партнери. На ці гроші компанія «Промприлад.Реновація» викупила завод і реконструювала 6200 м кв. приміщень. Зараз тут працює 350 людей.Компанія змогла провести реновацію 17% площі майбутнього центру: у цих приміщеннях знаходяться офіси, освітні центри для дітей, коворкінг, кафе, бар, галерея, лабораторія мультимедіа, навіть офіс міського управління інвестиційної політики переїхав туди. А влітку було запущено пілотну версію екопроєкту Urban Garden, міського саду на даху.Протягом наступних трьох років «Промприлад.Реновація» планує залучити $ 25 млн інвестицій. Свої дивіденди інвестори почнуть отримувати у 2024 році. У «Промприлад.Реновація» прогнозують дохідність на рівні 10–11%, коли все буде добудовано. Наступний етап – запуск шести будівель і парку. Тут будуть працювати офіси, лабораторії, майстерні, виставковий і розважальний центри, готель, хостел і навіть фермерський ринок. У партнерстві з ІТ-школою Beetroot Academy інноваційний центр планує створити школу нових ІТ-професій.Проєкт є фіналістом у категорії «Економічний розвиток».

У 2018 році був створений проєкт «Співжиття заради збереження». Таким чином у WWF-Україна вирішили вивчити та зберегти 500 особин рисі та 300 – ведмедя. Він охоплює Українські Карпати та Полісся.Сьогодні популяція хижаків зникає через їх нелегальне вбивство як браконьєрами, так і господарями, що турбуються про безпеку власної худоби.У WWF-Україна хочуть вирішити другу проблему на законодавчому рівні, щоб шкоду, яку завдали хижаки, господарям компенсувала держава. А поки що вони намагаються попередити конфлікти між твариною та людиною. Представники WWF-Україна встановили понад 20 мобільних електричних огорож на фермерських угіддях і пасіках. Їхня вартість становить 800–1300 євро кожна. За попередніми розрахунками, ще потрібно щонайменше 20 таких конструкцій. Вони працюватимуть 5–7 років.Сьогодні такі електроогорожі вже встановлено в усіх карпатських областях, а у 2021 році проєкт будуть реалізовувати на Поліссі. У WWF-Україна говорять, що селянам подобається ініціатива, адже до цього збитки від нападів хижаків були дуже суттєвими. Господарства, що розташовані на одній п’ятій частині Карпат, втрачали 165 тис. грн на рік.Підтримали українську ініціативу у WWF Польщі і Швеції, частину робіт фінансує компанія «Моршинська», роблять пожертви і звичайні громадяни.Проєкт є переможцем у категорії «Планета».

Група компаній «Метінвест» вирішила зростити нове покоління керівників муніципалітетів у містах, де розташовані їхні підприємства. Їх навчать ефективно керувати бюджетом, залучати інвестиції, реалізовувати амбіційні проєкти, розвивати свої міста і робити управління ними більш прозорим. Для цього створили освітню програму Masters of Public Administration (MPA).Проєкт стартував у вересні 2019 року. Тоді його слухачами стали 30 керівників 30–45 років з муніципалітетів Маріуполя, Авдіївки, Покровська, Запоріжжя і Кривого Рогу. Навчання проходило в Києві, Маріуполі та Запоріжжі в режимі офлайн. У планах – зробити освітній майданчик і у Кривому Розі.Серед викладачів MPA були керівний партнер компанії «Прорив.in.ua» Павло Шеремета, президент компанії «Євроіндекс» Валерій Пекар, директорка зі зв’язків з громадськістю SCM Наталія Ємченко. Студенти складали іспити після кожного модуля та захищали дипломи перед міськими головами. Теми для них обирали серед актуальних проблем рідних міст.Після навчання 20% слухачів отримали нові призначення. Наприклад, керівниця Центру надання адміністративних послуг у Маріуполі стала заступницею міського голови.Зараз формується нова група студентів, приєднаються до них і представники мерії Мелітополя.Навчання для студентів безкоштовне. «Метінвест» фінансує проєкт спільно з фондами Криворізька фундація майбутнього (Кривий Ріг), «Платформа спільних дій» (Запоріжжя), Фонд розвитку Маріуполя (Маріуполь), а також частково – USAID.Проєкт є переможцем у категорії «Економічний розвиток».

Проєкт «Смартфон для батьків» – це 10 інтерактивних уроків, які вчать старше покоління користуватись смартфоном. Компанія «Київстар» запустила його у вересні 2019 року.Курс доступний для всіх користувачів мобільного зв’язку, незалежно від оператора. Пройти його можна на сайті «Київстар» та на платформі «Дія. Цифрова освіта». Також користувачі можуть отримати текстову версію курсу.Проєкт був розрахований на 15 млн українців – і не лише похилого віку, а й на їхніх дітей та онуків. У компанії закликали молодше покоління допомагати старшому з навчанням. Освітні відео зібрали 100 тис. переглядів на YouTube, майже 150 тис. користувачів відвідали портал batky.kyivstar.ua, і понад 20 тис. користувачів пройшли курс на платформі «Дія. Цифрова освіта».За рік існування проєкту кількість українців 50+ зі смартфонами усіх операторів збільшилась на 13% і склала майже 53%. Тоді як з липня 2018-го по липень 2019-го кількість користувачів зросла всього на 6%. А з мобільним інтернетом сьогодні працює 50% усіх користувачів віком 50+, ця цифра зросла на 15%.Проєкт продовжує свою роботу: скоро з’являться нової серії відеоуроків, у яких розкажуть про онлайн-покупки, соціальні мережі та безпеку в інтернеті.Проєкт є фіналістом у категорії «Суспільство».

Наприкінці 2019 року в українській IT-компанії SoftServe розробили навчальний курс для підготовки спеціалістів з Accessibility Testing (з англ. – тестування доступності). Це вид тестування програмного забезпечення, що дозволяє переконатись у його зручності для людей з вадами зору і слуху тощо. У SoftServe вирішили навчити цього саме людей з вадами зору.Критеріями відбору у проєкт «Навчання тестуванню вебзастосунків для людей з вадами зору» було базове знання комп’ютера, англійська не нижче Intermediate і можливість відвідувати заняття в офісі SoftServe ІТ Academy. Заявки подало 30 кандидатів. П’ятеро з них прослухали курс і стали співробітниками компанії: зараз вони займаються тестуванням мобільних аплікацій і вебзастосунків.Курс складався із двох частин: спочатку учнів навчали так само, як і звичайних тестувальників. А у другій частині акцент був саме на виявленні незручностей для людей з вадами зору, слуху тощо. Викладали на курсі ментори SoftServe IT Academy. Навчання відбувалося за кошти компанії.Попит на експертів з Accessibility Testing зростає, тому компанія планує розвивати цей напрям і надалі.Проєкт є переможцем у категорії «Суспільство».

MAKE IT SMART – це конкурс проєктів студентів політехнічних університетів Дніпра, Запоріжжя та Львова, які можуть допомогти українським містам розвивати концепцію Smart City («розумне місто» – це система, у якій взаємопов'язані міські комунікації, технології передачі даних та пристрої «iнтернету речей». – Прим. ред.).Усього змагалися 32 команди – 126 майбутніх енергетиків, економістів і маркетологів. Серед них обрали три кращі проєктні ідеї. До складу журі входили представники бізнесу, успішні стартапери, експерти Academy DTEK.Студенти НТУ «Дніпровська політехніка» запропонували створити мобільний застосунок EasySort, який буде мотивувати користувача до сортування сміття. Власник смартфону просто фіксує, як він сортує відходи, і за це отримує бонуси. Їх можна буде обміняти на товар чи послугу.Команда з університету «Запорізька політехніка» представили проєкт «ДвижПариж». Студенти запропонували сконструювати танцпол з п’єзоелементами, які будуть перетворювати енергію механічних вібрацій під час танцю на електричну енергію. Це забезпечить приміщення додатковими світловими ефектами. А в університеті «Львівська політехніка» розробили автоматичну систему Smart Valve для регулювання розподілу тепла в житлових будинках.Переможці конкурсу відвідали варшавський бізнес-інкубатор, зустрічалися з експертом Берлінського технічного університету, відвідали сміттєпереробний та завод з виготовлення фільтрів у Бжезі.Проєкти студентів планують реалізувати у 2021 році після відміни карантинних обмежень.Проєкт є фiналicтом у категорії «Суспільство»

У лютому 2020 року Агропромхолдинг «Астарта-Київ» почав допомагати медичним закладам з восьми областей України та Києва підготуватися до боротьби з COVID-19.Компанія купувала апарати для штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, дефібрилятори, пульсоксиметри, інфрачервоні термометри, медичні маски та халати, антисептики, тест-системи та інші необхідні засоби захисту. На це витратили 26 млн грн.Аграрії доставляли усе необхідне не тільки в міста та селища, де знаходяться їхні підприємства. Допомогу отримали й лікарні невеликих містечок України, які стали опорними під час першої хвилі пандемії.Окрім того, «Астарта-Київ» почала опікуватись школами та садочками у 365 селах. Для них закупили маски, термометри та санітайзери. З початком дистанційного навчання для 169 вчителів організували вебінари, під час яких навчили проводити онлайн-уроки й утримувати увагу учнів.Більш активно, аніж до карантину, у компанії почали працювати і над розвитком онлайн-проєктів. Наприклад, 519 дорослих і 750 дітей залучили до курсу «ІТ-освіта у сільській місцевості».В агропромхолдингу обіцяють і надалі допомагати містам і селищам, доки не покращиться епідеміологічна ситуація у країні.Проєкт є фiналicтом у категорії «Подолання COVID-19».

У 2016 році «Нова Пошта» створила освітній практикум «Школа бізнесу» для малого та середнього бізнесу. Спочатку навчання проходило в офлайн-режимі. Протягом місяця 12 груп підприємців працювали в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, Полтаві, Хмельницькому й Івано-Франківську.Підприємці вивчали бізнес-процеси, продажі, маркетинг, ціноутворення, фінанси, курс з керування персоналом, цифрові комунікації. Вартість навчання – символічна, минулого року становила 1500 грн за учасника.У 2020 році ситуація змінилась – організатори запустили онлайн-платформу і навчальну програму для підприємців «Великий курс для малого бізнесу». Тепер усі охочі безкоштовно можуть прослухати навчальні модулі і скласти тести онлайн. За їх результатами можна буде потрапити на п’ятий ювілейний офлайн-курс. Його планують провести після покращення епідеміологічної ситуації у країні. Найкращі учасники зможуть працювати над власними кейсами разом з тренерами. Зараз на платформі 5000 користувачів, а організатори створюють ще декілька онлайн-курсів.За словами підприємців, участь у практикумі допомагає їм підвищувати ефективність бізнесу. У 40% учасників зросли обороти, у 20% – покращилась рентабельність, рівень задоволеності клієнтів. А ще 20% випускників переформатували власну справу.Проєкт є переможцем у категорії «Економічний розвиток».

Better Together – це освітній проєкт для механізаторів і фермерів від компанії «Агротек». Офіційний дилер техніки John Deere вирішив навчити їх працювати із сучасними тракторами, комбайнами, сівалками, обприскувачами. На цій сільгосптехніці зазвичай мають працювати люди, яким вже за 50 років, і вони не хочуть або не можуть самотужки вивчити нові механізми.В «Агротек» захотіли вирішити цю проблему – і у 2019 році заснували навчальний центр Agrotek Academy. Там механізаторам пропонують 15 тематичних навчань з ефективного використання техніки John Deere та Vaderstad.Навчання вже пройшли 200 механізаторів. З них лише 13% мали системні знання. Учнів віком 50–65 років було 60%, молодих (до 35 років) – лише 4%, а механізаторів і фермерів 35–49 років – 36%.Вартість навчання в Agrotek Academy залежить від кількості учнів з одного господарства. Наприклад, для шести механізаторів день навчання коштуватиме 6500 грн. Навчання може проходити як в академії, так і безпосередньо в господарстві. У 2020 році багато запитів на навчання було з Донецької області. Також компанія працює з підприємствами із Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.Проєкт є фiналicтом у категорії «Економічний розвиток».

Дитячо-юнацький науковий університет «Запорізька політехніка» – це простір позашкільної освіти для учнів 1–11-го класів. Тут вирішили серед школярів міста шукати винахідників і дослідників, які цікавляться природничо-математичними науками.Організатори говорять, що хочуть допомогти дітям свідомо обрати подальшу інженерну або STEM-освіту (Science, Technology, Engineering and Mathematics – формат навчання, де поєднуються природничі науки, технології, інженерія та математика. – Прим. ред.), навчити їх математичної грамотності, комунікації та іноземних мов.Сьогодні майже 800 дітей із 25 шкіл Запоріжжя працюють у 13 гуртках, хоча починався дитячий університет із п’яти. Під час занять школярі вивчають робототехніку, технічне конструювання, мехатроніку, роботу із дронами, німецьку, англійську та французьку мови. В університеті також проходять лекції, семінари, майстер-класи, фестивалі, мовні й інженерні табори. Починали вчитись запорізькі школярі у звичайному режимі – відвідували гуртки в вечірні години та у вихідні дні. Але через карантин більшість проєктів зараз викладають дистанційно.Навчання в дитячому університеті безкоштовне, усі витрати взяли на себе НУ «Запорізька політехніка», Запорізька обласна наукова бібліотека і школи міста.У майбутньому тут планують залучити до навчання школярів з усієї області і знайти міжнародних партнерів.Проєкт є переможцем у категорії «Економічний розвиток».

З 2017 року Carlsberg Ukraine впроваджує стратегію «ЦІЛЬ 4 нулі: разом заради майбутнього». У компанії хочуть зробити нульовими викиди вуглецю в повітря і втрати води на своєму виробництві, забути про нещасні випадки серед співробітників і боротися з безвідповідальним споживанням. Вийти на 0 планують до 2030 року.Сьогодні ж компанія говорить про проміжні результати. У 2019 році там повторно використали 44% скляної тари: це 136 млн скляних пляшок. А біогазом замістили 11% природного газу. До речі, Carlsberg Ukraine самостійно виробляє біопаливо. З водою в компанії також поводяться економно – на виробництві її використовують повторно для технічних потреб, звісно, після попереднього очищення.Своїх споживачів компанія також вчить споживати відповідально та розширює асортимент безалкогольних напоїв, а продавцям постійно нагадує про заборону продажу алкоголю неповнолітнім.Carlsberg Ukraine захищає співробітників і підрядників від травм на виробництві. Для цього на підприємствах не тільки проводять навчання. На усіх виробничих майданчиках є блокувальне обладнання, яке запобігає раптовому запуску устаткування, і мобільні платформи для безпечного виконання робіт на висоті. Також компанія розробила мобільний застосунок, завдяки якому кожен працівник може повідомити про виявлену небезпечну ситуацію своїм колегам.Проєкт є фіналістом у категорії «Планета».

З червня 2020 року усі замовлення з онлайн-магазину «ЦУМ Київ» здійснює електромобіль BMW і3. Раніше замовлення розвозили на авто, що працює на звичайному паливі.Керівництво компанії вирішило замінити його електромобілем і створило проєкт «Еко-доставка», щоб зменшити викиди парникових газів. Його підтримали офіційний імпортер BMW в Україні АВТ Баварія Україна та постачальник електроенергії та енергоефективних рішень YASNO E-mobility.«Еко-доставка» працює повних три місяці. Нововведення не вплинуло на вартість послуги для клієнтів: доставка залишилась безкоштовною. За місяць кур'єр виконував 154–176 замовлень і проїжджав 1300 км. Якби він використовував пальне, то за місяць витратив би близько 104 л. Відповідно, за три місяці заощадили 312 літрів бензину, що еквівалентні приблизно 745,68 кг СО2.Зараз для доставки використовують один автомобіль – його цілком вистачає для виконання замовлень у Києві. Цей напрям у ЦУМ планують розвивати, але в теперішній епідеміологічній ситуації це будуть робити поступово.Проєкт є фіналістом у категорії «Планета».

«Капарол Україна» намагається мінімізувати вплив лакофарбового покриття на здоров’я людей. Для цього тут створили проєкт «Практичний досвід імплементації екологічних рішень заради здоров’я та довголіття населення України».Компанія зменшує кількість шкідливих домішок, які використовують для створення декоративних і будівельних матеріалів. На вартість продукту це не вплинуло. Компанія працює за власним внутрішнім екологічним стандартом E.L.F (за цим стандартом, у кілограмі продукту має бути не більше ніж 0,7 г летких органічних сполук. – Прим. ред.). Він у 30 разів суворіший за європейські норми та в 75 – за українські.Зараз в асортименті екопродукції – усі тонувальні пасти та ще 36 позицій різних продуктів, наприклад, фарби для стін, фасадів, стелі. Товар безпечний і для майстрів, і для тих, хто буде знаходитись у приміщенні.«Капарол Україна» проводить безкоштовні навчання для партнерів, співробітників, майстрів. Організатори розповідають про переваги екопродукції, пояснюють вплив летких органічних сполук на самопочуття і здоров’я людей.У «Капарол Україна» говорять, що їхній підхід впливає і на колег-виробників – вони також намагаються зменшити кількість шкідливих домішок у своїй продукції. Сама ж компанія і надалі планує розширювати асортимент безпечної продукції.Проєкт є переможцем у категорії «Планета».

В компанії НЕК «Укренерго» вирішили зменшити свій вплив на навколишнє середовище і почали використовувати відходи як вторсировину. Для цього створили проєкт «Практичний досвід повторного використання промислових відходів».Мова йде не тільки про звичні папір, пластик, а про специфічний бій фарфорових ізоляторів, які використовуються для ізоляції ліній електропередач.За 2019 рік компанія продала 253 т таких відходів для виготовлення будівельних сумішей – це понад 25 десятитонних вантажівок. На власні потреби використали 5,315 тонни – робили дорожнє покриття та фундамент майданчиків на підстанціях. А ще близько 5 тонн використали для виготовлення клумб, лав, огорож.У 2019 році компанія заробила 10 тис. грн за проданий бій і зекономила 750 тис. грн на його утилізації. Щоб максимально дотримуватись державного та європейського законодавства у сфері поводження з відходами, у 2019 році в «Укренерго» розробили та впровадили бізнес-процес «Поводження з відходами». Він чітко визначає, хто, яку дію та в які терміни має зробити.Окрім фарфорових ізоляторів як вторсировину в «Укренерго» використовують брухт свинцево-кислотних акумуляторів та акумуляторних батарей, автомобільні шини, скло та інші відходи. Також компанія планує використовувати бій бетону.Проєкт є фіналістом у категорії «Планета».

Проєкт «Фармак» 3R’s: Reduce, Reuse, Recycle» спрямований на перероблення обрізаних пластикових відходів – облою. Він залишається після виготовлення ліків у поліетиленових флаконах.Для запуску проєкту «Фармак» виділив кошти на організацію сортування відходів, їх передачу та перевезення. У 2019 році компанія передала понад 250 тонн таких залишків, а в першому півріччі 2020 року – майже 90. Підрядна організація переробляє облой на гранули, з яких виготовляє поліетиленові кришки та інші вироби. Щорічний прибуток від продажу облою – до 2 млн грн.У компанії говорять, що альтернативи пластику поки що немає, бо це первинне пакування для ліків. А за вимогами GMP (міжнародний стандарт Good Manufacturing Practice for Medicinal Products – правила, що регулюють виробництво лікарських засобів. – Прим. ред.), під час виготовлення фармпрепаратів не можна використовувати перероблений матеріал. Тому «Фармак» намагається зменшити мінімальну вагу так званої «облойної рамки» (обрізки).«Фармак» утилізує та переробляє різні види відходів: у 2019 році на утилізацію передали 323 тонни пластику, 280 тонн макулатури, 159 тонн брухту. Також компанії вдалося за п’ять років зменшити споживання газу на 76%, а електроенергії – на 64%.Проєкт є фіналістом у категорії «Планета».

Проєкт «Молодіжний рух ДТЕК» з’явився у 2018 році. Спочатку вирішили допомогти співробітникам проявити себе за межами професії і створити умови для максимальної їхньої самореалізації в компанії ДТЕК Енерго. Згодом до проєкту долучились ДТЕК Мережі, ДТЕК Нафтогаз і ДТЕК Сервіс.Організатори «Молодіжного руху» провели бесіди зі співробітниками і з‘ясували, що молодь хоче розвиватись у творчості, спорті, благодійності та займатись інноваціями на підприємстві.Сьогодні у проєкті беруть участь 800 співробітників із 26 підприємств. Одні організовують спортивні марафони і свята для міста, інші допомагають будинкам для людей похилого віку та дітей-сиріт.Результати роботи «Молодіжного руху ДТЕК» – це зменшення кількості звільнень серед молодих спеціалістів. З 2018 року їх стало менше на 13,4%. Також учасники руху можуть потрапити в резерв керівних кадрів. Наприклад, працівник цеху з ремонту обладнання Миронівської ТЕЦ став головним спеціалістом відділу з підготовки проведення ремонтів у головному офісі «Інтеренергосервіс» у Запоріжжі.У межах проєкту проходять і профорієнтаційні лекції для школярів. Після них учні старших класів часто обирають профільні коледжі, а потім йдуть працювати на підприємства ДТЕК. Проєкт є фіналістом у категорії «Суспільство».

Українська медіагрупа StarLightMedia – це виробник і дистриб’ютор відеоконтенту. До її складу входять сім телеканалів, в тому числі СТБ, ICTV, Новий канал. У 2019 році в медіагрупі проаналізували показник гендерної рівності в компанії за допомогою WEP’s Gander Gap Analysis Tool (інструмент, розроблений Глобальним договором ООН та ООН жінки для бізнесів. – Прим. ред.). Показник гендерної рівності виявився лише 11%. Тому керівництво вирішило почати проєкт «Women Empowerment Principles в дії: інтеграція принципів гендерної рівності в роботу бізнесу».Зараз компанія багато говорить про гендерну рівність у власних проєктах: наприклад, у реаліті-шоу каналу СТБ «Холостячка». Головна героїня цього проєкту, акторка Ксенія Мішина, самостійно виховує сина. У реалітішоу вона обирає собі партнера із 16 претендентів. Уже в перших епізодах проєкту говорили і про відповідальне батьківство, і про недопустимість насильства. Кампанію «#СильнаЯ», що була запущена СТБ восени цього року, переглянуло в соціальних мережах понад 5 млн осіб. У її межах 14 відомих жінок розповідали, з якими гендерними стереотипами їм довелось боротись.Крім цього, StarLightMedia підтримує молодих батьків, зокрема, надає додаткову оплачувану відпустку для татусів, організовує робоче місце вдома, дає можливість коригувати робочий графік.У компанії допомагають і жертвам домашнього насильства: надають психологічну юридичну, безпекову, трудову, матеріальну підтримку, організовують безпечну логістику. Наприклад, для жертви насилля не тільки змінюють графік, а й блокують доступ насильника на місце роботи.У 2021 році компанія продовжить виробництво продукції з дотримання гендерного балансу. Планують на 15% збільшити кількість компаній-партнерів, якими володіють або керують жінки. Проєкт є переможцем у категорії «Суспільство».

У кондитерській «Цедра» вивчили невтішну статистику про вплив трансжирів на здоров’я людини і вирішили поставити собі амбітну мету – відмовитись від цього шкідливого інгредієнту у власній продукції. Для цього запустили проєкт «Збереження традицій здорового харчування “Споживай свідомо”».Ще у 2015 році власники тоді ще кав’ярні «Цедра» запустили власне виробництво випічки, згодом вирішили робити солодощі з натуральних складників. Це вплинуло на ціну – вона зросла на 50–250%. При відмові від сирного продукту та використанні фермерського кисломолочного сиру, ціна сирних запіканок зі 120 грн за 1 кг збільшилася до 290 грн. Коли замінили в «Наполеоні» маргарин на масло, отримали ціну 350 грн за кг замість 120 грн.На своїх торгових точках «Цедра» вела постійну роз‘яснювальну роботу серед покупців щодо складу смаколиків і шкоди трансжирів. Так їм вдалося додати до своїх клієнтів більш платоспроможних споживачів.Зараз в асортименті понад 30 видів кондитерських виробів, до початку карантину у 20% з них були повністю відсутні трансжири. З початком карантину продажі знизились, тому компанії довелось частково повернутись до дешевшої продукції. Сьогодні частка натуральної продукції – 5–7%. Натуральними залишилися запіканки з фермерського кисломолочного сиру, а в «Наполеоні» для тіста тепер використовують маргарин, а вершкове масло – лише для крему.«Цедра» планує розвивати лінію натуральної продукції. Зараз власники шукають інвесторів, щоб зайти в супермаркети та відкрити мережу магазинів-пекарень, де можна буде реалізувати щойно приготовані ласощі.Проєкт є фіналістом у категорії «Суспільство».

У 2017 році хімічний концерн BASF запустив проєкт «Kids’ Lab – освітня програма з хімії для дітей віком 6–12 років». Працює він на базі музею популярної науки та техніки «Експериментаніум».Заняття в лабораторії безкоштовні, дітей забезпечують інгредієнтами для дослідів, лабораторним посудом, захисним одягом, а також посібниками та лабораторними журналами. Щорічно BASF інвестує в розвиток проєкту в Україні 5–6 тисяч євро.Наразі в Києві діють дві офлайн-програми в межах проєкту. Перша – Clever Foodies (з англ. – «Діти, які справді розуміються на їжі»). Діти роблять досліди із фруктами й овочами та отримують відповіді на питання «Чому смачна їжа ще й корисна?», «Що входить до складу продуктів, які ми їмо?» та інші.Програма Water Loves Chemistry (з англ. – «Вода любить хімію») присвячена темі очищення і дбайливого ставлення до води. Як правило, у групах займається близько 12 учнів. За час існування програми організатори провели понад 250 уроків для майже 3000 школярів. Зараз через карантин уроки відбуваються онлайн: на сторінках соцмереж музея-партнера постять описи нескладних хімічних експериментів, які можна повторити в домашніх умовах.Організатори сподіваються, що зможуть повернутись до офлайн-занять уже навесні. Крім цього, вони говорять про можливість проведення проєкту в інших містах і регіонах України та розробляють нові формати.Проєкт є фіналістом у категорії «Суспільство».

Проєкт «#Stop_sexтинг» створили у 2018 році. Він допомагає дітям зрозуміти, коли спілкування в онлайн може бути небезпечним. Розрахований проєкт і на дорослих: їм потрібно знати, як реагувати на насильство стосовно дітей і як його попередити.Фундаментом для «#Stop_sexтинг» став переклад англомовного відеоролика про сексуальне насильство в інтернеті й урок для школярів «Інтимне селфі в інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?».Сьогодні спеціалісти проєкту вже записали онлайн-курс про безпеку дітей в інтернеті, запустили чат-бота на сайті та в телеграмі stopSextingBot. Навчальні анімації для ТікТок вже зібрали понад 1 млн переглядів.Щомісяця в чат-боті та на сайті звертається майже 500 осіб, а на консультаційну лінію – понад 2 тисячі. Пишуть і телефонують батьки, діти та навіть спеціалісти, які працюють з ними.«#Stop_sexтинг» розрахований на всі вікові групи дітей. З наймолодшими користувачами спеціалісти проєкту працюють у форматі гри чи казки, а з підлітками ведуть діалог. Під час уроків, вебінарів і конференцій, в анімаціях ТікТок використовують і «тест білборда». Дитину просять уявити, чи хотіла б вона побачити своє фото чи повідомлення на білборді біля дому. Якщо ні – публікувати в мережі його не варто.Усі матеріали проєкту безкоштовні. Зараз він реалізується за підтримки компанії «Київстар», ПрАТ «Датагруп» і Міжнародного дитячого фонду Королеви Швеції.Проєкт є переможцем у категорії «Мир».