Тратил время на конфликты с клиентами, а не на код. Как я нашел стабильный фриланс и зарабатываю как в крупной IT-компании
2021.06.08 | 10:40 
Oksana 
AMP-версия
В феврале 2021 года компания EPAM запустила онлайн-платформу для IT-специалистов EPAM Anywhere. Программисты, которые хотят работать удаленно из любой точки Украины, могут зарегистрироваться, пройти собеседование и получить проект с одним из глобальных клиентов EPAM.
В партнерском материале с EPAM MC.today поговорил с 22-летним разработчиком из Ровно Денисом Гребенцом, который сотрудничает с EPAM Anywhere уже полгода. Он рассказал, как строит карьеру в международной IT-компании, оставаясь в родном городе с семьей и друзьями, и почему не хочет переезжать.
На фрилансе не развивался как разработчик
Я родился в Ровно и никогда не уезжал отсюда надолго. Подростком увлекся IT, но после девятого класса ушел в финансовый колледж. Там было скучно, и я решил выучиться на разработчика: сдал академразницу и поступил на третий курс факультета компьютерных наук одного из ровенских университетов. Параллельно я стал самостоятельно изучать язык программирования JavaScript.
Вскоре я стал пробовать делать сайты на фрилансе, но быстро понял, что это не мое. Я трачу время на организационные и второстепенные вопросы, вместо того чтобы развивать свои профессиональные навыки и расти как разработчик.
В 18 лет я нашел первую работу по найму: несколько месяцев удаленно работал фронтенд-разработчиком в небольшой компании из Львова. Город у нас маленький, рекрутеры знают всех программистов, и меня быстро переманили в другую львовскую компанию, но уже большую, с офисом в Ровно. Я проработал там два года, а потом ушел в маленькую компанию на 50 человек – там платили на 20% больше.
Полгода все шло хорошо, а потом начался карантин и проектов стало мало. Новое задание можно было ждать неделю, и деньги за это время не платили. Я поработал так полтора месяца и ушел в никуда.
Не хочу уезжать из Ровно ради работы
У меня были сбережения, и я решил отдохнуть, подтянуть теоретические знания по программированию, а к осени искать работу. Тогда я уже считался мидл-специалистом (среднего уровня. – Прим. ред.) и не переживал, что не найду работу. Другое дело – насколько она будет меня устраивать.
В Ровно есть две большие IT-компании, несколько средних и много маленьких. Идти в маленькую – рискованно, там мало клиентов, а в средних не впечатлял уровень компенсации. Только в одной большой компании платили как в крупных городах (в среднем зарплаты в Киеве и Львове на этой позиции – $2–2,5 тыс. – Прим. ред.), но там пришлось бы выходить в офис после карантина. А мне понравилось работать удаленно.
От фриланса я отказался. Так работает один мой друг: он хорошо зарабатывает, но качество его кода, на мой взгляд, почти не растет.
У него нет команды – тестировщиков, которые его проверяют, старших программистов, которые могут что-то подсказать. Друг тратит много времени и нервов на поиск клиентов, общение с ними, решение конфликтов. Это время не оплачивается.
Мне нравится жить в Ровно, хотя я был и в США, и в странах Европы. Тут я иду по улице и здороваюсь с каждым вторым прохожим, у меня много друзей и приятелей, моя семья и моя девушка. Я не хочу это терять.
Карантин еще больше привязал меня к дому. Я сблизился с семьей – стал больше общаться с родителями и братьями. Мы вместе играем в настольные игры, готовим попкорн и смотрим фильмы по вечерам. Стали ездить на природу, ходим на рыбалку с палатками. Мои друзья устраивают походы в Карпаты, книжные клубы, дегустации вина, иногда мы собираемся в рамках TED-клуба, где обсуждаем самые разные темы.
Мне нравится, что в Ровно люди не спешат. В больших городах все куда-то бегут, добираются до офиса полтора часа. Если три часа в день стоять в пробке или трястись в метро, то когда жить? Ровно можно полностью объехать на велосипеде за 30 минут, а утром до работы я иногда успеваю встретиться с кем-то на кофе.
Еще один плюс Ровно – цены здесь ниже, чем в больших городах, и один и тот же доход ощущается по-разному.
Оплата в EPAM Anywhere на 40% больше, чем в ровенских компаниях
В конце лета я решил, что пора искать работу. В рекомендациях на LinkedIn увидел EPAM Anywhere – онлайн-платформу для IT-специалистов, на которой можно искать проекты и удаленно сотрудничать с клиентами ЕРАМ. Этот формат дает больше свободы: можно путешествовать и ни разу не зайти в офис.
Я зашел посмотреть вакансии и понял – этого я и хотел: самая крупная IT-компания Украины с клиентами по всему миру.
Я написал другу, который уехал в Киев и уже сотрудничал с EPAM. Спросил, доволен ли он, и он ответил, что очень. Он порекомендовал меня рекрутеру, мы созвонились, провели собеседование на английском языке и назначили техническое интервью на русском. Можно было провести его на следующий день, но я попросил полторы недели на подготовку.
Интервью длилось около двух часов. Помимо опыта на предыдущих проектах меня спрашивали о:
- Работе в Git – системе, где разработчики могут отслеживать изменения в файлах и работать над одним проектом совместно.
- Scrum-подходе – когда работу планируют по двухнедельным спринтам.
- SDLC – серии из шести основных фаз, через которые проходит любая программная система.
- Core JS, Redux и React – библиотеках языка программирования JavaScript.
- CSS-фреймворках – библиотеках для упрощения верстки.
- Hooks – функциональном дополнении для React.
Затем мне дали решить пару задач, где нужно было написать код. Его проверили в режиме реального времени. С интервью я справился, и меня взяли в EPAM Anywhere.
Проект для меня нашли через полторы недели. Это время мне начисляли стандартную компенсацию для «ожидающих» – $200 в месяц. Сейчас я получаю на 40% больше, чем в ровенских компаниях. Деньги приходят на мой счет ФЛП.
Стабильность как в офисе и свобода как на фрилансе
Я занимаюсь разработкой сайта маркетплейса внутренних продуктов EPAM. Это бессрочный проект. В нашей команде 15 человек – ребята из Киева, Днепра, Львова и Минска. Мы очень сдружились: созваниваемся, примерно раз в месяц устраиваем вечеринки по скайпу. После карантина хотим встретиться в одном из городов.
Мой обычный день выглядит так: просыпаюсь в 7:30, занимаюсь спортом, завтракаю, общаюсь с родителями. Могу почитать, посмотреть обучающие видео или встретиться с кем-то. В 10:30 – общий созвон, но работу я начинаю раньше. Иногда могу сделать перерывы на какие-то домашние дела. Так я отдыхаю и чувствую себя полноценным участником жизни семьи, а не каким-то халявщиком. Если мне нужно куда-то выйти в течение дня, то просто пишу об этом в рабочий чат. Жесткого контроля у нас нет, главное – результат. Заканчиваю работу в 18:30.
Это идеальный формат работы: стабильность как в офисе и свобода как на фрилансе. Я могу работать дома, в кафе или, вообще, у моря.
Летом мы с семьей на пару недель поедем отдыхать на море, и я буду работать оттуда. При этом нет недостатков фриланса – неопределенности, нервов, я не должен сам организовывать весь рабочий процесс.
Единственный минус проекта, с которым сейчас работаю, – нет возможности практиковать английский в общении с клиентами. Но у ЕРАМ много международных проектов, думаю, в будущем у меня будет и такой опыт.
Мой план развития и бонусы от ЕРАМ
У каждого программиста в EPAM есть people partner (HR-специалист, который заботится о мотивации и развитии. – Прим. ред.) – он помогает с отпуском, страховкой или пересмотром компенсации. И skill manager – опытный разработчик, который помогает другим расти.
С ним мы обсудили, чего я хочу достичь через пару лет: вырасти до синьор-специалиста (высокого уровня. – Прим. ред.) и развивать свой личный бренд в EPAM. Мы составили «дорожную карту» моего развития: что мне нужно выучить для достижения этой позиции. Также я стал амбассадором EPAM Anywhere, популяризирую платформу и помогаю с ее развитием: пишу статьи для проекта, участвую в подготовке медиаконтента для блога и промо платформы в социальных сетях.
Личный кабинет в EPAM Anywhere
Скоро у нас будет еще один созвон с менеджером, где мы обсудим уровень моих знаний. Когда я выучу все, что необходимо, и пройду внутреннее оценивание, то смогу стать синьор-специалистом.
В EPAM Anywhere много бонусов – медицинская страховка, которая компенсирует даже абонемент в спортзал, скидки на одежду, поездки, продукты, рестораны, туристическое оборудование и многое другое. Есть онлайн-карта, и любой сотрудник может посмотреть, где рядом с ним есть скидки для EPAM.
Главный плюс для меня – система обучения. На образовательном портале есть много курсов по разным IT-направлениям и английскому языку, его я как раз недавно прошел. Еще у нас есть доступ к курсам LinkedIn Learning. Там я сейчас прохожу курс по структуре данных. Все это бесплатно.
У каждого специалиста EPAM Anywhere есть свой профиль во внутренней системе компании. Он похож на динамическое резюме, куда мы вносим наши достижения и освоенные навыки. Там есть система «бейджей» – это как награды в игре. Закончил курс английского – держи бейдж, помог коллеге разобраться в каком-то сложном вопросе – еще один. Профиль влияет на карьерный и профессиональный рост. Чем больше активности – тем выше шансы получить крутой проект.
Личный кабинет в EPAM Anywhere
Я не мечтаю стать Илоном Маском и не думаю, что счастье – это работать по 18 часов в день. Я за то, чтобы постоянно развиваться, не надрываясь. Моя цель – стать скилл-менеджером, помогать другим людям.
Думаю, в ближайшие лет пять я точно буду жить в Ровно. А если и решу переезжать, то сразу за границу. Я был во Франкфурте и видел там офис EPAM. Может быть, там и будет мой следующий дом.
У лютому 2021 року компанія EPAM запустила онлайн-платформу для IT-фахівців EPAM Anywhere. Програмісти, які хочуть працювати віддалено з будь-якої точки України, можуть зареєструватися, пройти співбесіду й отримати проєкт з одним із глобальних клієнтів EPAM.
У партнерському матеріалі з EPAM MC.today поговорив із 22-річним розробником з Рівного Денисом Гребінцем, який співпрацює з EPAM Anywhere уже пів року. Він розповів, як будує кар’єру в міжнародній IT-компанії, залишаючись в рідному місті із сім’єю і друзями, та чому не хоче переїжджати.
На фрилансі не розвивався як розробник
Я народився в Рівному і ніколи не виїжджав звідси надовго. Підлітком захопився IT, але після дев’ятого класу пішов у фінансовий коледж. Там було нудно, і я вирішив вивчитися на розробника: здав академрізницю і вступив на третій курс факультету комп’ютерних наук одного з рівненських університетів. Паралельно я став самостійно вивчати мову програмування JavaScript.
Незабаром я став пробувати робити сайти на фрилансі, але швидко зрозумів, що це не моє. Я витрачаю час на організаційні і другорядні питання, замість того щоб розвивати свої професійні навички і зростати як розробник.
У 18 років я знайшов першу роботу за наймом: кілька місяців віддалено працював фронтенд-розробником у невеликій компанії зі Львова. Місто в нас маленький, рекрутери знають усіх програмістів, і мене швидко переманили в іншу львівську компанію, але вже велику, з офісом в Рівному. Я пропрацював там два роки, а потім пішов у маленьку компанію на 50 осіб – там платили на 20% більше.
Пів року все йшло добре, а потім почався карантин і проєктів стало мало. На нове завдання можна було чекати тиждень, і гроші за цей час не платили. Я попрацював так півтора місяця і пішов у нікуди.
Не хочу їхати з Рівного заради роботи
У мене були заощадження, і я вирішив відпочити, підтягнути теоретичні знання із програмування, а ближче до осені шукати роботу. Тоді я вже вважався мідл-фахівцем (середнього рівня. – Прим. ред.) і не переживав, що не знайду роботу. Інша справа – наскільки вона мене влаштовуватиме.
У Рівному є дві великі IT-компанії, кілька середніх і багато маленьких. Йти в маленьку – ризиковано, там мало клієнтів, а в середніх не вражав рівень компенсації. Тільки в одній великій компанії платили як у великих містах (у середньому зарплати в Києві і Львові на цій позиції – $2–2,5 тис. – Прим. ред.), але там довелося б виходити в офіс після карантину. А мені сподобалося працювати віддалено.
Від фрилансу я відмовився. Так працює один мій друг: він добре заробляє, але якість його коду, на мій погляд, майже не зростає.
У нього немає команди – тестувальників, які його перевіряють, старших програмістів, які можуть щось підказати. Друг витрачає багато часу та нервів на пошук клієнтів, спілкування з ними, вирішення конфліктів. Цей час не оплачується.
Мені подобається жити в Рівному, хоча я був і в США, і у країнах Європи. Тут я йду вулицею і вітаюся з кожним другим перехожим, у мене багато друзів і приятелів, моя сім’я і моя дівчина. Я не хочу це втрачати.
Карантин ще більше прив’язав мене до дому. Я зблизився із сім’єю – став більше спілкуватися з батьками і братами. Ми разом граємо в настільні ігри, готуємо попкорн і дивимося фільми вечорами. Стали їздити на природу, ходимо на риболовлю з наметами. Мої друзі влаштовують походи в Карпати, книжкові клуби, дегустації вина, іноді ми збираємося в межах TED-клубу, де обговорюємо різні теми.
Мені подобається, що в Рівному люди не поспішають. У великих містах усі кудись біжать, добираються до офісу півтори години. Якщо три години на день стояти в пробці або трястися в метро, то коли жити? Рівне можна повністю об’їхати на велосипеді за 30 хвилин, а вранці до роботи я іноді встигаю зустрітися з кимось на каву.
Ще один плюс Рівного – ціни тут нижчі, ніж у великих містах, і один і той самий дохід відчувається по-різному.
Оплата в EPAM Anywhere на 40% більша, ніж у рівненських компаніях
Наприкінці літа я вирішив, що час шукати роботу. У рекомендаціях на LinkedIn побачив EPAM Anywhere – онлайн-платформу для IT-фахівців, на якій можна шукати проєкти і віддалено співпрацювати із клієнтами EPAM. Цей формат дає більше свободи: можна подорожувати і жодного разу не зайти в офіс.
Я зайшов подивитися вакансії і зрозумів – цього я й хотів: найбільша IT-компанія України із клієнтами по всьому світу.
Я написав другу, який поїхав до Києва і вже співпрацював з EPAM. Запитав, чи задоволений він, і він відповів, що дуже. Він порекомендував мене рекрутеру, ми зідзвонилися, провели співбесіду англійською мовою і призначили технічне інтерв’ю російською. Можна було провести його наступного дня, але я попросив півтора тижня на підготовку.
Інтерв’ю тривало приблизно дві години. Крім досвіду на попередніх проєктах мене запитували про:
- Роботу в Git – систему, де розробники можуть відслідковувати зміни у файлах і працювати над одним проєктом спільно.
- Scrum-підхід – коли роботу планують за двотижневими спринтами.
- SDLC – серії із шести основних фаз, через які проходить будь-яка програмна система.
- Core JS, Redux і React – бібліотеки мови програмування JavaScript.
- CSS-фреймворки – бібліотеки для спрощення верстання.
- Hooks – функціональне доповнення для React.
Потім мені дали розв’язати пару завдань, де потрібно було написати код. Його перевірили в режимі реального часу. З інтерв’ю я впорався, і мене взяли в EPAM Anywhere.
Проєкт для мене знайшли через півтора тижня. Цей час мені нараховували стандартну компенсацію для «тих, хто очікує» – $200 на місяць. Зараз я отримую на 40% більше, ніж у рівненських компаніях. Гроші приходять на мій рахунок ФОП.
Стабільність як в офісі і свобода як на фрилансі
Я займаюся розробкою сайту маркетплейсу внутрішніх продуктів EPAM. Це безстроковий проєкт. У нашій команді 15 осіб – з Києва, Дніпра, Львова та Мінська. Ми дуже здружилися: телефонуємо одне одному, приблизно раз на місяць влаштовуємо вечірки по скайпу. Після карантину хочемо зустрітися в одному з міст.
Мій звичайний день виглядає так: прокидаюся о 7:30, займаюся спортом, снідаю, спілкуюся з батьками. Можу почитати, подивитися навчальні відео або зустрітися з кимось. О 10:30 – загальний зідзвон, але роботу я починаю раніше. Іноді можу зробити перерви на якісь домашні справи. Так я відпочиваю і відчуваю себе повноцінним учасником життя сім’ї, а не якимось халявщиком. Якщо мені потрібно кудись вийти протягом дня, то просто пишу про це в робочий чат. Жорсткого контролю в нас немає, головне – результат. Закінчую роботу о 18:30.
Це ідеальний формат роботи: стабільність як в офісі і свобода як на фрилансі. Я можу працювати вдома, у кафе або, взагалі, біля моря.
Влітку ми із сім’єю на пару тижнів поїдемо відпочивати на море, і я працюватиму звідти. При цьому немає недоліків фрилансу – невизначеності, нервів, я не повинен сам організовувати весь робочий процес.
Єдиний мінус проєкту, з яким зараз працюю, – немає можливості практикувати англійську у спілкуванні із клієнтами. Але в EPAM багато міжнародних проєктів, думаю, в майбутньому в мене буде і такий досвід.
Мій план розвитку та бонуси від EPAM
У кожного програміста в EPAM є people partner (HR-фахівець, який піклується про мотивацію та розвиток. – Прим. ред.) – він допомагає з відпусткою, страховкою або переглядом компенсації. І skill manager – досвідчений розробник, який допомагає іншим зростати.
З ним ми обговорили, чого я хочу досягти за пару років: вирости до синьйор-фахівця (високого рівня. – Прим. ред.) і розвивати свій особистий бренд у EPAM. Ми склали «дорожню карту» мого розвитку: що мені потрібно вивчити для досягнення цієї позиції. Також я став амбасадором EPAM Anywhere, популяризую платформу і допомагаю з її розвитком: пишу статті для проєкту, беру участь у підготовці медіаконтенту для блогу і промо платформи в соціальних мережах.
Особистий кабінет у EPAM Anywhere
Скоро в нас буде ще один зідзвон з менеджером, де ми обговоримо рівень моїх знань. Коли я вивчу все, що необхідно, і пройду внутрішнє оцінювання, то зможу стати синьйор-фахівцем.
У EPAM Anywhere багато бонусів – медична страховка, яка компенсує навіть абонемент у спортзал, знижки на одяг, поїздки, продукти, ресторани, туристичне обладнання та багато іншого. Є онлайн-карта, і будь-який співробітник може подивитися, де поруч із ним є знижки для EPAM.
Головний плюс для мене – система навчання. На освітньому порталі є багато курсів з різних IT-напрямів та англійської мови, його я якраз нещодавно пройшов. Ще в нас є доступ до курсів LinkedIn Learning. Там я зараз проходжу курс зі структури даних. Усе це безкоштовно.
У кожного фахівця EPAM Anywhere є свій профіль у внутрішній системі компанії. Він схожий на динамічне резюме, куди ми вносимо наші досягнення та засвоєні навички. Там є система «бейджів» – це як нагороди у грі. Закінчив курс англійської – тримай бейдж, допоміг колезі розібратися в якомусь складному питанні – ще один. Профіль впливає на кар’єрне і професійне зростання. Що більше активності – то вищі шанси отримати крутий проєкт.
Особистий кабінет у EPAM Anywhere
Я не мрію стати Ілоном Маском і не думаю, що щастя – це працювати по 18 годин на день. Я за те, щоб постійно розвиватися, не надриваючись. Моя мета – стати скілменеджером, допомагати іншим людям.
Думаю, у найближчі років п’ять я точно житиму в Рівному. А якщо й вирішу переїжджати, то відразу за кордон. Я був у Франкфурті і бачив там офіс EPAM. Можливо, там і буде моя наступна домівка.
Источник: mc.today