«Живу под Киевом как в Беверли-Хиллз». Предпринимательница Катерина Возианова о переезде за город

2021.02.22 | 10:40

AMP logoAMP-версия
Стаття доступна українською мовою
Статья доступна на русском языке

Катерина Возианова – основательница мастерской по пошиву мужских костюмов Indposhiv Bespoke House. Она живет в дореволюционном доме в центре Киева, ходит пешком на работу и встречи. Катерина – городской житель до мозга костей. Еще пять лет назад она не могла представить, что на все лето будет уезжать жить за город, а потом они с мужем построят собственный дом у реки.

В партнерском материале с Riviera Village Катерина Возианова рассказала MC.today, как в детстве путешествовала на плоту и попала в бурю на базе в Конча-Заспе, почему отдых с видом на берег реки не сравнится с выходными в Киеве и зачем разрешать себе смотреть в окно и ничего не делать.

Туалеты на краю базы и беззаботная жизнь

Я на все сто городской житель. Когда я родилась, мы жили на Печерске, потом переехали на Майдан, на Малую Житомирскую.

У меня не было бабушек и дедушек в селе. Но мой дедушка долгое время был директором базы отдыха Министерства финансов в Конча-Заспе. Я ездила туда отдыхать – с рождения и лет до 15.

Условия на базе были аскетичные: 50 одноэтажных деревянных домиков, в каждом – одна-две небольшие комнаты. В домиках – только кровати, стол, стулья и небольшая кухня. Сначала мы жили вчетвером – бабушка, дедушка, я и двоюродная сестра Даша. А через несколько лет родилась младшая двоюродная сестра и тоже стала отдыхать с нами.

Катерина Возианова

Катерина Возианова с семьей

Душ был летний, туалеты – на краю базы, идти до них пять-семь минут. Была еще баня, которая работала два раза в неделю, и кинотеатр, где показывали «Терминатора».

Лето в Конче – маленькая жизнь. У нас с друзьями была компания человек десять, из них пять-шесть – самые близкие. С некоторыми мы виделись и в Киеве в течение года, но эту поездку все равно ждали с нетерпением – чтобы все время быть вместе.

Мы ходили на озеро и речку, ловили рыбу. Собирали грибы, гуляли на лугу. Обычный день выглядел так: просыпаешься, завтракаешь, идешь с друзьями на пляж, обедаешь, снова гуляешь или играешь в баскетбол, теннис. Потом мы ужинали и шли в соседний детский лагерь на дискотеку или собирались компанией слушать музыку, играть в карты. Домой возвращались ночью.

Катерина Возианова — о Riviera Village

Путешествие на плотах и водка на спор

Когда нам с Дашей было лет по 10, мы с компанией ребят пошли на озеро. Там строили мост, и рядом лежали конструкции, похожие на плоты. Мы поплыли на них, и я до сих пор помню чувство свободы, которое тогда испытала. Когда заплыли довольно далеко, начался сильный дождь и ветер, практически буря. Мы испугались, причалили к берегу и побежали домой. Когда вернулись, на базе уже забили тревогу и начали поиски. Мы подбежали к дому и увидели, что бабушка сидит за столом, на нем – корвалол и водка. Она не ругала нас, просто строго посмотрела и сказала: «Мерзавки». С тех пор мы старались предупреждать ее, если уходили далеко.

По ночам мы с друзьями любили забираться на крышу столовой и смотреть на падающие звезды. Конечно, брали с собой алкоголь. Кстати, именно в Конча-Заспе я впервые попробовала водку. Мне было лет 14, и мы с другом поспорили, кто больше выпьет залпом. Налили по пластиковому стаканчику, выпили, а дальше было очень плохо. Сестра все время бегала мне за водой. Кажется, ей удалось провести меня ночью в дом так, что бабушка и дедушка ничего не заметили. Водку после того случая я, кстати, до сих пор не пью.

Та база отдыха в Конча-Заспе до сих пор существует. Последний раз я была там пару лет назад – мы ехали по трассе и решили заглянуть на полчаса. Теперь там новые двухэтажные дома. Но природа уже не та – лес вырубают и застраивают коттеджами. На месте луга теперь тоже частные дома. Везде охрана и собаки. Но остался, например, наш пляж.

Попали на курорт, не выезжая из области

После школы начался университет и другие дела. Я жила в Киеве и не скучала по природе. Наоборот, мне всегда нравилось жить в центре города.

Сейчас я живу в дореволюционном доме на Гоголевской, недалеко от оперного театра. Здесь, с одной стороны, довольно тихо, а с другой – много кафе, ресторанов, скверов, мест для отдыха.

У меня нет машины. Я люблю ходить пешком, и все места, в которых часто бываю, в пешей доступности. За городом, конечно, такой возможности нет. Как и такого обилия кафе, ресторанов и культурной жизни.

Катерина Возианова — о Riviera Village

10 лет назад мы в первый раз попали в Riviera Villas – совместный проект Dragon Capital и частных инвесторов. Мой муж работает в Dragon Capital, и мы приехали посмотреть стройку. Меня удивило, что там все выглядело по-американски – как в каком-то Беверли-Хиллз.

А четыре года назад в Киеве выдалось очень душное лето. У нас тогда родилась старшая дочь, и мы подумали, что неплохо бы снять коттедж за городом. Муж узнал, что в Riviera Village сдаются маленькие домики – чтобы потенциальные покупатели пожили в них и оценили, подходит ли им это. Мы сняли такой домик на три месяца.

Катерина Возианова:

Сначала я думала, что мы будем оставлять за городом дочку с няней, а сами – жить в Киеве и приезжать на выходные. Но мы провели там пару дней и поняли: остаемся. Казалось, что мы на курорте, хотя на самом деле всего-то в 20 минутах езды от Киева. Наш домик был в лесу, можно было гулять, купаться в бассейне, ходить на пляж, в пляжный бар и ресторан, делать барбекю.

В городе мне постоянно кажется, что нужно что-то делать, а здесь я могу просто сидеть и смотреть в окно. За один вечер отдыхаю так, как не смогла бы отдохнуть за неделю в Киеве.

Тогда мы прожили за городом все лето, а потом приезжали на выходные. В следующем году сняли на лето другой домик – у воды. И тут я и муж влюбились окончательно: каждый день ты можешь видеть через окно, как на реке стоят цапли и приходят пить коровы.

Изначально мне не нравилось, что нужно каждый день тратить час на дорогу в центр Киева и пробки. Но я езжу в Киев с мужем или водителем и в пути могу делать что угодно – слушать музыку, решать рабочие вопросы. Во второе лето мы решили, что будем покупать участок в Riviera Village.

Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village

Подружились с соседями и вместе отмечали Новый год

В 2018 году купили участок, который выходил к воде. Нам хотелось сделать все под себя – высоту стен, планировку. В свой дом мы переехали летом 2020 года. К этому моменту родился сын, и нас стало четверо.

Дома в Riviera Village и те, в которых мы жили в Конча-Заспе, – небо и земля. В нашем доме есть гостиная, объединенная с кухней, три спальни, игровая комната, котельная и гардеробная. На территории можно играть в волейбол, настольный теннис. Есть детские площадки, батут, горки. В теплое время года ребенка можно оставить с няней, которая следит за всеми детьми на площадке. Есть детский сад и начальная школа.

Инфраструктура будет расширяться – появятся спа, салоны красоты, коворкинги. Боюсь, тогда мне вообще не захочется уезжать.

Катерина Возианова — о Riviera Village

В этом году мы провели за городом все лето, новогодние каникулы и зимний локдаун. С друзьями здесь видимся чаще, чем в Киеве, – летом они приезжали почти каждые выходные, чтобы купаться в бассейне, пить коктейли в пляжном баре, кататься на байдарках и делать барбекю.

Мы подружились с соседями. Здесь много людей 35–45 лет, в основном семьи с детьми. Часть из них – собственники бизнесов или акционеры. Они могут работать удаленно. Есть и те, кто постоянно ездит на работу в Киев.

Нашей старшей дочке пять, ей нравится и в городе, и на природе. У нее везде есть друзья. Летом они вместе гуляют на площадках, купаются. Зимой ходят друг к другу в гости.

Мы каждые выходные приезжаем в свой дом, поэтому дочка не успевает соскучиться. В Киеве мы ходим в кафе, по магазинам, на выставки и просто гуляем. За городом хочется не такой социально насыщенной жизни, скорее какого-то семейного уединения. Поэтому, когда мы приезжаем в свой дом, часто вместе готовим, сидим у камина, играем в настольные игры. И очень любим устраивать званые обеды и ужины.

Мне бы хотелось, чтобы у моих детей остались такие же воспоминания от детства за городом, как у меня из Конча-Заспы. Правда, у нас в детстве было 100% живое общение, а сейчас у детей оно во многом виртуальное. Но они все равно бегают, прыгают, играют вместе. И я рада, что делать все это в Riviera Village в миллион раз безопаснее, чем было в моем детстве.

Думаю, мы и дальше будем жить за городом летом, а в остальное время приезжать на выходные. С другой стороны, пять лет назад я не могла представить, что буду хоть какое-то время проводить за городом в своем доме. Поэтому вполне возможно, что еще через пять лет скажу: «Не хочу в Киев, хочу построить в Riviera Village дом побольше и наслаждаться природой».

Фото: Дарья Цыркова

Катерина Возіанова – засновниця майстерні з пошиття чоловічих костюмів Indposhiv Bespoke House. Вона живе в дореволюційному будинку в центрі Києва, ходить пішки на роботу і зустрічі. Катерина – міська жителька до мозку кісток. Ще п’ять років тому вона не могла уявити, що на все літо їхатиме жити за місто, а потім вони із чоловіком побудують власний будинок біля річки.

У партнерському матеріалі з Riviera Village Катерина Возіанова розповіла MC.today, як у дитинстві подорожувала на плоту і потрапила в бурю на базі в Конча-Заспі, чому відпочинок з видом на берег річки не зрівняється з вихідними в Києві і навіщо дозволяти собі дивитися у вікно і нічого не робити.

Туалети на краю бази й безтурботне життя

Я на всі сто міська жителька. Коли я народилася, ми жили на Печерську, потім переїхали на Майдан, на Малу Житомирську.

У мене не було бабусь і дідусів у селі. Але мій дідусь довгий час був директором бази відпочинку Міністерства фінансів у Конча-Заспі. Я їздила туди відпочивати – з народження і років до 15.

Умови на базі були аскетичними: 50 одноповерхових дерев’яних будиночків, у кожному – одна-дві невеликі кімнати. У будиночках – тільки ліжка, стіл, стільці та невелика кухня. Спочатку ми жили вчотирьох – бабуся, дідусь, я і двоюрідна сестра Даша. А через кілька років народилася молодша двоюрідна сестра і теж стала відпочивати з нами.

Катерина Возианова

Катерина Возіанова із сім’єю

Душ був літній, туалети – на краю бази, йти до них п’ять-сім хвилин. Була ще баня, яка працювала два рази на тиждень, і кінотеатр, де показували «Термінатора».

Літо в Кончі – маленьке життя. У нас із друзями була компанія людей з десять, з них п’ять-шість – найближчі. З деякими ми бачилися і в Києві протягом року, але цю поїздку все одно чекали з нетерпінням – щоб увесь час бути разом.

Ми ходили на озеро та річку, ловили рибу. Збирали гриби, гуляли на лузі. Звичайний день виглядав так: прокидаєшся, снідаєш, йдеш із друзями на пляж, обідаєш, знову гуляєш або граєш у баскетбол, теніс. Потім ми вечеряли і йшли в сусідній дитячий табір на дискотеку або збиралися компанією слухати музику, грати в карти. Додому поверталися вночі.

Катерина Возианова — о Riviera Village

Подорож на плотах і горілка на спір

Коли нам з Дашею було років по 10, ми з компанією друзів пішли на озеро. Там будували міст, і поруч лежали конструкції, схожі на плоти. Ми попливли на них, і я до сих пір пам’ятаю відчуття свободи, яке тоді пережила. Коли запливли досить далеко, почався сильний дощ і вітер, практично буря. Ми злякалися, причалили до берега і побігли додому. Коли повернулися, на базі вже забили на сполох і почали пошуки. Ми підбігли до будинку і побачили, що бабуся сидить за столом, на ньому – корвалол і горілка. Вона не лаяла нас, просто строго подивилася і сказала: «Мерзотниці». З тих пір ми намагалися попереджати її, якщо йшли далеко.

Ночами ми із друзями любили забиратися на дах їдальні і дивитися на зірки, що падали. Звичайно, брали із собою алкоголь. До речі, саме в Конча-Заспі я вперше спробувала горілку. Мені було років 14, і ми із другом посперечалися, хто більше вип’є одним духом. Налили по пластиковому стаканчику, випили, а далі було дуже погано. Сестра весь час бігала мені за водою. Здається, їй вдалося провести мене вночі в будинок так, що бабуся й дідусь нічого не помітили. Горілку після того випадку я, до речі, дотепер не п’ю.

Та база відпочинку в Конча-Заспі до сих пір існує. Останній раз я була там пару років тому – ми їхали по трасі і вирішили заглянути на пів години. Тепер там нові двоповерхові будинки. Але природа вже не та – ліс вирубують і забудовують котеджами. На місці луки тепер теж приватні будинки. Скрізь охорона і собаки. Але залишився, наприклад, наш пляж.

Потрапили на курорт, не виїжджаючи з області

Після школи почався університет та інші справи. Я жила в Києві і не нудьгувала за своєю природою. Навпаки, мені завжди подобалося жити в центрі міста.

Зараз я живу в дореволюційному будинку на Гоголівській, недалеко від оперного театру. Тут, з одного боку, досить тихо, а з іншого – багато кафе, ресторанів, скверів, місць для відпочинку.

У мене немає машини. Я люблю ходити пішки, і всі місця, у яких часто буваю, у пішій доступності. За містом, звичайно, такої можливості немає. Як і такої великої кількості кафе, ресторанів і культурного життя.

Катерина Возіанова — про Riviera Village

10 років тому ми вперше потрапили в Riviera Villas – спільний проєкт Dragon Capital і приватних інвесторів. Мій чоловік працює у Dragon Capital, і ми приїхали подивитися будівництво. Мене здивувало, що там все виглядало по-американськи – як у якомусь Беверлі-Хіллз.

А чотири роки тому в Києві видалося дуже задушливе літо. У нас тоді народилася старша дочка, і ми подумали, що непогано б зняти котедж за містом. Чоловік дізнався, що в Riviera Village здаються маленькі будиночки – щоб потенційні покупці пожили в них і оцінили, чи підходить їм це. Ми зняли такий будиночок на три місяці.

Катерина Возіанова:

Спочатку я думала, що ми залишатимемо за містом дочку з нянею, а самі житимемо в Києві і приїжджатимемо на вихідні. Але ми провели там пару днів і зрозуміли: залишаємося. Здавалося, що ми на курорті, хоча насправді всього лише у 20 хвилинах їзди від Києва. Наш будиночок був у лісі, можна було гуляти, купатися в басейні, ходити на пляж, у пляжний бар і ресторан, робити барбекю.

У місті мені постійно здається, що потрібно щось робити, а тут я можу просто сидіти і дивитися у вікно. За один вечір відпочиваю так, як не змогла б відпочити за тиждень у Києві.

Тоді ми прожили за містом усе літо, а потім приїжджали на вихідні. Наступного року зняли на літо інший будиночок – біля води. І тут я і чоловік закохалися остаточно: кожен день ти можеш бачити через вікно, як на річці стоять чаплі і приходять пити корови.

Спочатку мені не подобалося, що потрібно кожен день витрачати час на дорогу в центр Києва і пробки. Але я їжджу в Київ із чоловіком або водієм і в дорозі можу робити що завгодно – слухати музику, вирішувати робочі питання. На друге літо ми вирішили, що купуватимемо ділянку в Riviera Village.

Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village
Riviera Village

Потоваришували із сусідами і разом відзначали Новий рік

2018 року купили ділянку, яка виходила до води. Нам хотілося зробити все під себе – висоту стін, планування. У свій будинок ми переїхали влітку 2020 року. До цього моменту народився син, і нас стало четверо.

Будинки в Riviera Village і ті, у яких ми жили в Конча-Заспі, – небо і земля. У нашому будинку є вітальня, об’єднана з кухнею, три спальні, ігрова кімната, котельня і гардеробна. На території можна грати у волейбол, настільний теніс. Є дитячі майданчики, батут, гірки. У теплу пору року дитину можна залишити з нянею, яка стежить за всіма дітьми на майданчику. Є дитячий садок і початкова школа.

Інфраструктура розширюватиметься – з’являться спа, салони краси, коворкінг. Боюся, тоді мені взагалі не захочеться їхати.

Катерина Возіанова — про Riviera Village

Цього року ми провели за містом усе літо, новорічні канікули і зимовий локдаун. Із друзями тут бачимося частіше, ніж у Києві, – влітку вони приїжджали майже кожні вихідні, щоб купатися в басейні, пити коктейлі у пляжному барі, кататися на байдарках і робити барбекю.

Ми потоваришували із сусідами. Тут багато людей 35–45 років, в основному сім’ї з дітьми. Частина з них – власники бізнесів або акціонери. Вони можуть працювати віддалено. Є й ті, хто постійно їздить на роботу до Києва.

Нашій старшій доньці п’ять, їй подобається і в місті, і на природі. У неї всюди є друзі. Влітку вони разом гуляють на майданчиках, купаються. Взимку ходять один до одного в гості.

Ми кожні вихідні приїжджаємо у свій будинок, тому дочка не встигає скучити. У Києві ми ходимо в кафе, магазини, на виставки і просто гуляємо. За містом хочеться не такого соціально насиченого життя, швидше якогось сімейного усамітнення. Тому, коли ми приїжджаємо у свій будинок, часто разом готуємо, сидимо біля каміна, граємо в настільні ігри. І дуже любимо влаштовувати звані обіди й вечері.

Мені б хотілося, щоб у моїх дітей залишилися такі ж спогади від дитинства за містом, як у мене з Конча-Заспи. Щоправда, у нас в дитинстві було 100% живе спілкування, а зараз у дітей воно багато в чому віртуальне. Але вони все одно бігають, стрибають, грають разом. І я рада, що робити все це в Riviera Village у мільйон разів безпечніше, ніж було в моєму дитинстві.

Думаю, ми й далі житимемо за містом улітку, а в решту часу приїжджати на вихідні. З іншого боку, п’ять років тому я не могла уявити, що хоч якийсь час проводитиму за містом у своєму будинку. Тому цілком можливо, що ще через п’ять років скажу: «Не хочу в Київ, хочу побудувати в Riviera Village будинок побільше і насолоджуватися природою».

Світлини: Дар’я Циркова

Источник: mc.today

Оцените материал
(0 голосов)

Другие новости категории

Оставить комментарий